Позакласний захід для учнів 8-9
класів
Тема.«Прочитай золоті манускрипти, подивися у
вічі вікам…».
Діалог культур античності, Середньовіччя і
Відродження.
Мета:узагальнити і перевірити знання учнів, набуті протягом 8 класу;
розвивативміннязастосовуватисвоїзнання, давати відповідь на поставлене питання,
навички виразного читання, творчу уяву, логічне мислення; сприяти вихованню любові до
краси, мистецтва, уваги до внутрішнього світу людини.
Обладнання: набір слайдів.
Зміст уроку
Епоху, де б душею відпочить,
З нас кожен має право обирати…
М. Рильський
I.Підготовка
до сприйняття навчальної теми.
·
Слово
учителя.
В історії людської цивілізації є епохи, що спалахують, як
зорі, і вже ніколи не гаснуть, посилаючи нащадкам далеке, але яскраве і прекрасне світло.
Епоху, де б душею відпочить,
З нас кожен має право вибирати.
Знайдемо тут до вибору багато
Народів, царств, богів, людей, століть.
Готичний присмерк, еллінську блакить,
Легенд біблійних мідь, вісон і злато –
Все можемо на полотні віддати
Уявімо собі на митьсивуминувшину… Далекічаси, куди, мабуть, і
примруженому оку нелегко сягнути, але кудивіднесе нас думка на легких крилах…
На хвилю з Лети повернуться і зупиняться
у нас різніепохи: античність,
Середньовіччя і Відродження. Ціепохи, хоч і не однаковими шляхами, але
йшли до спільнихвисот. До якихсаме? Чим
різняться і щоспільного у цихепох? Якіїхніскарби не
втратилисвоєїпривабливості і сьогодні? Про цепідемова на
сьогоднішньомууроці. Тожвслід за Ліною Костенко пропоную
«…прочитатизолотіманускрипти, подивитись у вічівікам».
II.Оголошення
теми, мети уроку.
III.Робота над
темою уроку.
·
Слово
учителя.
Вважаю, що все починається з …колиски. Пам’ятаєте?
Колиско моя яворова,
На денці лона твого
Дитинногойдається Слово…
Так, спочаткубуло Слово. А для європейськоїкультури – це
слово «античності».
·
Творчезавдання.
Скластиланцюжокасоціацій до слова
«античність».
·
Слово
учителя.
Вічноблакитне небо Середземномор’я,
численніостровиЕгейського моря, Балканськийпівострів. Мабуть, самемальовнича
природа ДавньоїГреції і Риму розбудила у людей почуття прекрасного…( слайд №2,3).
·
Перегляд
репродукційшедеврівдавньогрецькогомистецтва.
·
Коментаручня–«мистецтвознавця».
Уважноподивіться на ціобрази, що через війни і катастрофизберегло
для нас давньогрецькемистецтво…Ось відомавсьомусвітові статуя Аполлона
Бельведерського, котру створив відомиймайстерЛеохар( слайд №4). Його скульптура –гімнкрасілюдськоготіла, де
підкреслюєтьсяйогоприроднаграція та довершеністьліній… А ось статуя великого Мірона «Дискобол» ( слайд № 5).
Автор
зобразив юнака в момент найвищоїфізичноїнапруги. Здається, щовінпосилає диск до
самого неба, кидаючивиклик великим богам. Тут прославляється сила і воля
людини, їїпрагнення до перемоги.
І звичайно, у ційгалереїшедеврівдавньогрецькогомистецтвапочеснемісцезаймає
статуя ВенериМілоської( слайд №6). Знайденавипадково, вона привернула до себе
увагувсьоголюдства. Через неїфранцузинавітьпішли на злочин, викравшиїї у турків
і відправивши до Лувру, де вона й зараз сяє у всійсвоїйкрасі.
·
ВиразнечитанняучнемвіршаА.Фета.
И целомудренно и смело,
До чресл сияя наготой,
Цветет божественное тело
Неувядающей красой.
Под этой сенью прихотливой
Слегка приподнятых волос
Как много неги горделивой
В небесном лике разлилось.
Так вся дыша пафосской страстью,
Вся млея пеною морской
И всепобедной вея страстью,
Ты смотришь в вечность пред собой.
·
Слово
учителя.
Ця статуя є своєрідним символом
давньогрецькогомистецтва, яке прославляєлюдину, їїтіло, розум, фізичні та
моральніможливості.
Зчого ж починаєтьсяантична культура? Звичайно, ізміфів.
·
Літературнагра «Слово хитромудрого мужа
©Хтоізміфічнихгероївздобуввогонь і навчив людей різним
ремеслам?
©Хто з міфічнихгероївбувнайсильнішим?
© В якомуміфірозповідається про перший літальнийапарат?
Чим завершивсяцейполіт?
©Як звали богиню кохання?
©Звідкипішоввислів «ахіллесовап’ята»?
©Споруда, за допомогоюякоїпощастиловідкрити ворота
неприступноїТрої.
©Хтотакіаргонавти?
·
Слово
учителя.
Вигаснутьзорі колись на склепіннівисокого неба,
ГелійосвітитьскорішНочісвятоїмісце,
Ніжславнозвіснеім’ямеонійця Гомера забудуть,
Ніжйогодревніпісні кануть у мглу забуття…
Так писав про легендарного співця Гомера
невідомий поет I ст. до н.е. А художник XIX ст. КамільКоро створив уявний образ
поетаантичностінакартині «Гомер і пастухи» (слайд
№ 7).
·
Перегляд і
обговореннярепродукціїкартиниКаміляКоро «Гомер і пастухи».
---
Як вивважаєте, про щорозповідаєперехожим великий поет античності?
--- А щоГомер сказав би нам, якбивдалосяоживитицю
картину?
Можливо, вінзвернувся б до нас з такими
словами:
Зупинися, благаю, сторонній, на мить ---
Я тодірозповім, чомусерцеболить,
Завмирає в словах тих далеких часів…
Ми за свідківвізьмемолімпійськихбогів,
І згадаєаеддраматичнішийміф,
Як боровсяіз долею хитрийСізіф,
Як підТроєю гинули славні сини…
Типочуєшвід них голоси давнини!
·
Слово
учителя.
А до нас наближаєтьсяіншаепоха –
Середньовіччя( слайд №8,9).Традиційносклалася
думка, щоСередньовіччябулооднією з найжорстокішихепох в історіїлюдства.
Цедобакривавиххрестовихпоходів, жахливихвогнищінквізиції, що спалила Дж. Бруно,
Яна Гуса, Жанну Д’Арк, добастрашнихчумовихморовиць. Протечилише мороком
булиоповитіці 10 – 12 століть?
·
Рольовагра (
учень – «магістр»).
Я – магістр, саме так у
середнічасиназиваливикладачів. Мені б хотілосяз’ясувати, щовизнаєте про
літературу тих часів, до якихзавітали. Виконаєтемоєзавдання, а
хтодастьякомогабільшеправильнихвідповідей, отримаєзваннямагістра і
цейкапелюшок.
·
Літературне
лото ( робота в парах) «Який жанр літературирепрезентуютьці рядки?»
1.Мене
всі недруги філософомзовуть.
Бог
свідок, щообравсобі я іншу путь.
Прийшовши
з безвісті у цю долину горя,
Принаймі
знаю я , ким сам я хочу буть.
2.Гнівоспівай,
богине, Ахілла, синаПелея,
Пагубнийспів,
що лиха багатоахеямнакоїв:
Душіславетнихгероївнавіки
послав доАїду
Темного…
3.Добре
вмирати тому, хто, боронячиріднукраїну,
Поміжхоробрихбійцівпадає
в перших рядах.
4.Не
стало вірності і дружби на землі,
Немаєжодного,хто
б не тонув у злі.
Хтообдарованийбожественним
талантом,
В
скупого здирщикаслугуєпристолі.
5.На
півшляхусвого земного світу
Я
трапив у похмурийлісгустий,
Бо
стежку втратив, млоюоповиту.
6.Як
не любов, то що ж це бути може?
А
як любов, то щотаке вона?
Добро?
– Таж в нійскорботанищівна.
( 1 – рубаї, 2 – епічна
поема, 3 – декламаційналірика, 4 – газелі, 5- поема,
6 -сонет).
·
Слово учителя.
Яскравоюзіркою в історіїсвітовоїкультури стала
епохаВідродження.Тобулаепохасміливихмореплавців і шукачівпригод,
епохарелігійнихвійн і нового поколіннявчених.
Відродженнявражаєнестримнимзлетомфантазії, величнимпіднесенням духу, вірою у
творчіможливостілюдини. Але що ж спричинилотакийзлет?
·
Творчезавдання.
Робота в групах.
За влучнимвисловоманглійськогофілософаФренсіса Бекона,
«вигляд і стан цілогосвіту в епохуВідродження»
змінили три великих винаходи: компас, порох і друкарство. Спираючись на
знанняіззагальноїісторії, обґрунтуйтецю тезу.
·
Аукціонзнань
«ХтобільшезнаєтитанівепохиВідродження?».
·
Слово
учителя.
Один з титанівдоби – скульптор, живописець,
архітектор, вчений, поет Леонардо до Вінчі. «Джоконда» -- найзагадковішийтвір
Леонардо. І досі не з’ясовано, хтонасправдізображений на картині,
чомуцяжінкапосміхається, щохотівсказатисвоєюроботою художник? І головне –
якпосміхається Джоконда? Яка вона – гарначині, стара чи молода, жінка з XV-XVI ст. чи з
майбутнього? (слайд № 10).
·
Рольовагра
«Монолог з епохиВідродження».
Я – жінка. Я терпляча. Але коли на мене
постійнодивляться як на всесвітній шедевр, навіть диво, то я не витримую і
посміхаюсь. А люди завмираютьвід захвату!
Яка загадковапосмішка, -- кажуть вони один
одному. – Ви розумієте? І ми – ні!
Менінабридлиці слова, нічого не розуміючі,
але багатозначні погляди. І явирішиларозкрититаємницюсвоєїпосмішки. Та
читаємницю? Її не існує.
Я кохала Леонардо даВінчі. Але не
наважиласьодружитись з художником і вченим. Я стала дружиною багатогокупця.
Життя з людиною, яку не кохаєш, стало справжньою мукою. Страждав і Леонардо. Що
нам давало сили? Посмішка. Ми згадувалибільштрагічніприкладикохання і
посміхались. Леонардо буловажко. Але посмішка давала йомусили, і вінбрав у руки
пензль. Вінстворювавмій портрет. Портрет.
Не більше. Рисиобличчянакартинімої, а душа – Леонардо. Здається, що
разом з посмішкою з моїх очей ринутьсльози. Я справді ладна розплакатись. Я
звичайнажінка.
Коли Леонардо закінчивмій портрет
післячотирьохроківтитанічноїпраці, не витримав, опустив голову і заплакав.
Сльози горя і щастязмішались на йогообличчі. Але ось вінпідняв голову,
подивився на мене і … посміхнувся. Ми посміхались разом.
За такіхвилиниможнавіддати все життя. Ія
хочу, щобви , люди, розумілице, коли дивитесь на мене.
Подивіться на себе серйозно – і
визрозумієте, що є великі люди, у яких не буломаєтків, але
іменаякихзалишилисьжити в віках. А якщови заслужили визнання і ваше ім’я не
будутьзгадуватинащадки, тежпосміхніться. Хіба мало імендостойних людей забуто?
Швидшепосміхніться. Не бійтесяпосміятись
над собою. Не ставайте на
п’єдестал. Навітькамінь не вічний. Коли
– небудьзагину і я, як биви мене не берегли. Та вічно буде житипосмішка.
І якщотобі, Людино, важко, посміхнись і ти.
А тодічекайсвого Леонардо.
IV.
Узагальнення.
·
Літературний
«Парад епох» ( в поданихуривках з творіввизначити, про якіпочуттяйдемова і до
якоїепохиналежить той чиіншийуривок).
©Чи бути чи не бути – ось питання.
Щоблагородніше? Коритисьдолі
І більвідгострихстрілїїтерпіти,
А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха,
Покласти край йому?
© До серцярицар той мені,
Що, першим кинувшись у бій,
Летитьбезстрашно на коні,
Запалюєзагін весь свій
Відвагоюп’янкою.
©…доля уже настигає.
Але нехай уже не без борні, не без славизагину,
Ділозробившивелике, щоб знали про ньоготроянці.
© Кинь книжки, бопролетить
Час, немов на крилах.
Хай же душу веселить
Молодістьграйлива.
© О краю мій, о рікиголубі.
Ви омиваєтеЛауриочі,
Їхблискперебираючісобі.
Прекрасніви всвоємунепорочі.
© Коли Роланд побачивїх, вступила
Такавідвага в нього, бодрість, сила,
Щозновубитися постановив.
·
Бесіда з
учнями.
--- Щоспільного у цихепох? Якіздобуткизалишили нам
давніепохи?
( Возвеличили людину, життя, любов,
духовну красу та гармонію; залишилинетліннішедевримистецтва,
якимилюдствозахоплюється і донині).
·
Заключне
слово учителя.
І на дорозіВічності – епохирізні
Шлютьімена – Всевишніхідеалів маяки.
І той вогонь, той злетіще не пізній
Піднімезнов до людськостівисокої полки.
В. Гюго
Немає коментарів:
Дописати коментар